Жигунова Лідія Олександрівна, вчитель початкових класів створилаавторську програму «Клас-родина», за якою працює з 1995       року.

Досягнення є. Клас-родину «Веселий вулик» знають не тільки в Чернігівській області а й за її межами.

В основі родинного виховання лежить звичайний дитячий інтерес. Як зробити так, щоб дітям було цікаво вчитися?» Це питання вчитель ставить собі щоразу. Тому Лідія Олександрівна почала працювати при охочій підтримці батьків за програмою “Росток”(уроки математики та інтегрований курс”Навколишній світ” ) Різноманітні форми, методи та прийоми активного навчання - мозковий штурм, робота”консультантів”, робота в парах, робота в групах, “мозаїка”, “кутки”, карусель,галерея -шлях до успіху в роботі з дітьми. Принцип активного навчання передбачає використання форм і методів, які забезпечують активне включення кожної дитини в пізнавальний процес. За допомогою програми “Росток” вчитель надає перевагу розвиткові самостійної роботи школярів, вчить їх спостерігати і уявляти, запам'ятовувати і порівнювати, аналізувати і класифікувати, міркувати над можливими причинами і вміти виділяти головне і другорядне в явищах та предметах. Завдання програми вимагають від учнів напруження розумових сил, доказовості суджень і логічного мислення. Дякуючи цінностям родинного виховання в  класі-родині не виникає небезпека формуванню в дитини негативної самооцінки (“я не можу”, “у мене не виходить”) Тому Лідя Олександрівна створила в класі атмосферу довіри, доброзичливості, захопленості, що дозволяє по «- справжньому “розкритися” і повірити у свої сили кожному учню. “Умій відчувати поряд із собою людину, вмій розуміти її душу, бачити в її очах складний світ - радість, горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдай людині болю, образи, хвилювання. Вмій підтримати людину, допомогти їй, коли у неї горе. Вмій виховати себе так, щоб ти не “сипав сіль” на чужі, болючі рани, щоб гучно не ступав брудними чобітьми там,де треба затамувати подих; щоб не ломитися у двері, коли треба тихенько, на пальчиках, зайти в них; щоб не сміятися тоді, коли всім сумно.” Ці слова належать видатному педагогові В. О. Сухомлинському. Стати такою людиною він бажав кожному. І Лідія Олександрівна прагне, щоб такими людьми - ввічливими, вихованими, культурними стали її учні, Вона намагається розвинути у дітей віру в себе, впевненість.

 В школі-родині  вироблені певні правила для себе:

 1.Хвалити дитину за старанність, так само, як за досягнення.

2.Дати зрозуміти, що старанність і наполегливість важливіші за результат.

3.Критикувати не саму дитину, а її вчинки.

4.Дати дитині справжню відповідальність. Кожен учень має певні обов'язки в класі. Вибирає собі доручення.

5.Часто говорити своїм вихованцям про те, що вони гарні, добрі, мужні, справжні друзі. І вони стають такими.

 

У своїй роботі Лідія Олександрівна завжди намагається відшукати шляхи, методи й способи створення оптимальних умов для того, щоб дитина якнайкраще реалізувала свої можливості, з любов'ю і радістю прагнула пізнати світ, свою землю, свій рід. З цією метою вона обираю філософію родинності. Розроблена  разом з батьками виховна система роботи з класом, де основним завданням є формування класу-родини, сприяє вирішенню однієї з найгостріших людських потреб - бути зрозумілим, прийнятим, визнаним.

Шляхи досягнення цієї мети:

I- діагностичне дослідження внутрішнього світу учнів, їхніх родинних стосунків, міжособистісних взаємин - заповнення соціологічного паспорту кожної родини;

II- створення класу-родини, запровадження інноваційних технологій виховання учнів;

ІІІ- становлення органів самоврядування в класі, формування традицій класу, зміцнення зв'язків .’’вчитель - учні - батьки”; розвиток творчої особистості;

IV - удосконалення взаємостосунків в учнівському колективі; створення міні-театру„,співпраця з дитсадком, створення атмосфери радості, добра, психологічного комфорту в класі-родині.

V .Програма класу-родини покликана поліпшувати взаємозв'язок “сім'я - школа - клас”.

   В основному Лідія Олександрівна обирає колективні форми роботи з батьками; батьківські збори, лекції, конференції, зустрічі за круглим столом, дні відкритих дверей, сімейні свята в класі .Це зближує всіх, тим більше двічі на чверть ми збираємося в класі-родині. У виховній роботі важливо дотримуюватись особистісного підходу до дитини, а саме:

• постійно вивчати і добре знати індивідуальні особливості учнів;

• постійно організовувати розвивальну діяльність дитини;

• максимально спиратися на власну активність особистості;

• розвивати самостійність, ініціативу, самодіяльність учнів;

• організовувати і спрямовувати діяльність для досягнення успіху.